Як врятувати дітей від ігроманії: поради психолога

Ігрова залежність, або ігроманія, стає все більш поширеним явищем серед дітей та підлітків. Згідно з інформацією з відео, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я навіть внесла ігрову залежність до переліку захворювань. Отже, проблема є дійсно серйозною.

Як зазначає психолог Ірина Зарицька, існують три основні ознаки ігрової залежності:

• Дитина проводить надто багато часу за іграми, ігноруючи інші види діяльності та мінімізуючи спілкування з однолітками.
• Життя дитини повністю збіднюється, можуть змінюватися емоційні прояви (дитина стає замкнутою, агресивною тощо).
• Дитина розуміє проблему і усвідомлює її, але не може зупинитися, оскільки гра задовольняє внутрішню потребу в отриманні задоволення.

Ігрова залежність несе значні загрози для розвитку та соціалізації дитини. Зокрема, вона може призвести до того, що дитина:

• Стає соціально ізольованою, замикається в собі
• Погано спить через нічні ігри
• Набирає зайву вагу через малорухливий спосіб життя та переїдання під час гри
• Втрачає здатність концентруватися та засвоювати нову інформацію через велике психологічне занурення в онлайн-реальність

Отже, зрозуміло, що батькам вкрай важливо вживати заходів для того, аби врятувати своїх дітей від ігроманії. Але перш за все треба зрозуміти - чому діти так захоплюються комп'ютерними іграми?

5 головних причин дитячої ігроманії

Психолог виділяє такі основні фактори, які мотивують дітей проводити час за комп'ютерними іграми:

1. Бажання досягти успіху. Ігри добре структуровані, мають різні рівні, дають відчуття прогресу. В них легше досягти успіху, ніж в реальному житті.
2. Потреба у стабільності та передбачуваності. Ігри - це своєрідне "сховище" від хаотичного реального життя.
3. Почуття інклюзії та анонімності. В іграх діти з комплексами чи проблемами спілкування почуваються комфортніше, ніж в реальному житті.
4. Потреба належати до певної "стаї", спільноти. Особливо в іграх з елементами онлайн-спілкування. Дітям важливо бути частиною ком'юніті.
5. Отримання яскравих позитивних емоцій та задоволення. Ігри спеціально розроблені таким чином, щоб викликати залежність.

Розуміючи ці глибинні потреби дитини, легше знайти альтернативні способи їх задовольнити в реальному, а не віртуальному світі.

10 порад батькам щодо профілактики дитячої ігроманії

Отже, що конкретно можуть зробити батьки? Психолог радить:

1. Не давати дітям гаджети до 3 років. Це зменшує ризик формування ігрової залежності.
2. Самим уникати занурення в гаджети, щоб не давати поганий приклад дитині.
3. Встановити чіткі часові рамки для ігор та стежити за їх дотриманням. Рекомендовано - не більше 2 годин на день.
4. Не дозволяти користуватися гаджетами під час їжі. Так сім'я матиме можливість спілкуватися.
5. Виключати всі гаджети на ніч. Це покращить сон дитини.
6. Організовувати цікаве дозвілля у вихідні: походи, кіно, театри, музеї тощо. Щоб у дитини не було спокуси сісти за комп'ютер через нудьгу.
7. Дозволити дитині проявити себе у творчості, спорті, гуртках. Де вона зможе відчути радість успіху та належність до групи.
8. Проводити дитячі вечірки, заохочувати реальне спілкування. Але забороняти використання гаджетів під час nиx.
9. Читати дитині книжки перед сном замість екранів. Так зміцнюється емоційний зв'язок.
10. Самим брати активну участь у житті та розвагах дитини. Це найкращий спосіб попередити втечу у віртуальний світ.

Отже, щоб убезпечити своїх дітей від ігрової залежності, батькам в першу чергу треба самим брати активну участь у вихованні та створювати дитині цікаві альтернативи в реальному світі. Лише наша увага, любов і турбота здатні врятувати наших дітей від ігроманії.