Ігрова залежність, або ігроманія, стає все більш поширеним явищем серед дітей та підлітків. Згідно з інформацією з відео, Всесвітня Організація Охорони Здоров’я навіть внесла ігрову залежність до переліку захворювань. Отже, проблема є дійсно серйозною.
Як зазначає психолог Ірина Зарицька, існують три основні ознаки ігрової залежності:
- Дитина проводить надто багато часу за іграми, ігноруючи інші види діяльності та мінімізуючи спілкування з однолітками.
- Життя дитини повністю збіднюється, можуть змінюватися емоційні прояви (дитина стає замкнутою, агресивною тощо).
- Дитина розуміє проблему і усвідомлює її, але не може зупинитися, оскільки гра задовольняє внутрішню потребу в отриманні задоволення.
Ігрова залежність несе значні загрози для розвитку та соціалізації дитини. Зокрема, вона може призвести до того, що дитина:
- Стає соціально ізольованою, замикається в собі
- Погано спить через нічні ігри
- Набирає зайву вагу через малорухливий спосіб життя та переїдання під час гри
- Втрачає здатність концентруватися та засвоювати нову інформацію через велике психологічне занурення в онлайн-реальність
Отже, зрозуміло, що батькам вкрай важливо вживати заходів для того, аби врятувати своїх дітей від ігроманії. Але перш за все треба зрозуміти – чому діти так захоплюються комп’ютерними іграми?
5 головних причин дитячої ігроманії
Психолог виділяє такі основні фактори, які мотивують дітей проводити час за комп’ютерними іграми:
- Бажання досягти успіху. Ігри добре структуровані, мають різні рівні, дають відчуття прогресу. В них легше досягти успіху, ніж в реальному житті.
- Потреба у стабільності та передбачуваності. Ігри – це своєрідне “сховище” від хаотичного реального життя.
- Почуття інклюзії та анонімності. В іграх діти з комплексами чи проблемами спілкування почуваються комфортніше, ніж в реальному житті.
- Потреба належати до певної “стаї”, спільноти. Особливо в іграх з елементами онлайн-спілкування. Дітям важливо бути частиною ком’юніті.
- Отримання яскравих позитивних емоцій та задоволення. Ігри спеціально розроблені таким чином, щоб викликати залежність.
Розуміючи ці глибинні потреби дитини, легше знайти альтернативні способи їх задовольнити в реальному, а не віртуальному світі.
10 порад батькам щодо профілактики дитячої ігроманії
Отже, що конкретно можуть зробити батьки? Психолог радить:
- Не давати дітям гаджети до 3 років. Це зменшує ризик формування ігрової залежності.
- Самим уникати занурення в гаджети, щоб не давати поганий приклад дитині.
- Встановити чіткі часові рамки для ігор та стежити за їх дотриманням. Рекомендовано – не більше 2 годин на день.
- Не дозволяти користуватися гаджетами під час їжі. Так сім’я матиме можливість спілкуватися.
- Виключати всі гаджети на ніч. Це покращить сон дитини.
- Організовувати цікаве дозвілля у вихідні: походи, кіно, театри, музеї тощо. Щоб у дитини не було спокуси сісти за комп’ютер через нудьгу.
- Дозволити дитині проявити себе у творчості, спорті, гуртках. Де вона зможе відчути радість успіху та належність до групи.
- Проводити дитячі вечірки, заохочувати реальне спілкування. Але забороняти використання гаджетів під час nиx.
- Читати дитині книжки перед сном замість екранів. Так зміцнюється емоційний зв’язок.
- Самим брати активну участь у житті та розвагах дитини. Це найкращий спосіб попередити втечу у віртуальний світ.
Отже, щоб убезпечити своїх дітей від ігрової залежності, батькам в першу чергу треба самим брати активну участь у вихованні та створювати дитині цікаві альтернативи в реальному світі. Лише наша увага, любов і турбота здатні врятувати наших дітей від ігроманії.