Горе – це природна емоція, яку ми відчуваємо, коли зазнаємо втрати когось або чогось для нас важливого. Це може бути втрата близької людини, будинку, звичного способу життя тощо.
Процес переживання горя має кілька етапів:
- Заперечення – “Не може бути, що це трапилось зі мною”
- Гнів та опір
- Прийняття втрати
Цей процес є природним і його неможливо прискорити чи зупинити. Уникнення проживання горя може призвести до того, що в нас ніби буде постійно відкрита внутрішня рана, яка не загоюється.
Фізичні прояви горя слугують сигналом для оточення, що нам потрібна допомога. Але в той же час ми можемо відштовхувати людей, адже нам важко підпускати когось у цей болісний стан.
“Чим більше ви будете про це розповідати та розмовляти з тим, кому ви можете довіритись, тим скоріше вам буде легше переживати почуття горя”, – радить психолог Оксана Хміль.
Думки, які виникають під час горя, залежать від етапу переживання:
- “Чому саме це сталось зі мною?”
- “Що я втратив/втратила?”
- “Чи міг/могла я цьому запобігти?”
Ці думки можуть повторюватись по колу, почергово змінюючи одна одну.
Для полегшення горя можна:
- Усвідомити, що це тимчасовий процес, який обов’язково закінчиться
- Знайти в тілі фізичні відчуття горя та спробувати їх розслабити
- Говорити про свої переживання з людьми, яким довіряєте
- Відводити час як для горювання, так і для чогось приємного та радісного
- Більше рухатись – ходити, гуляти, займатись спортом
- Змінити обстановку – тимчасово прибрати речі, що нагадують про втрату
“Пам’ятайте, що все погане рано чи пізно закінчується, а ваше життя дуже важливе”, – каже психолог Оксана Хміль.
Горювання – це природний процес оплакування втрати, який потребує часу та уваги. Головне в ньому – не уникати болючих переживань, а навпаки, дати собі можливість їх прожити. Лише так ми зможемо “загоїти” нашу внутрішню рану та рухатись далі.