Як Гітлер намагався захопити владу в 1923 році та чому зазнав поразки

8 листопада 1923 року в Мюнхені розпочався заколот на чолі з Адольфом Гітлером, лідером Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП). Разом зі своїми прибічниками, зокрема командиром штурмовиків СА Ернстом Рьомом, Гітлер спробував захопити владу в Баварії, а згодом і в усій Німеччині.

Передумови путчу

На початку 1920-х років Німеччина переживала важкі часи після поразки у Першій світовій війні:

• Економіка була в занепаді, ВВП впав на 50% порівняно з довоєнним рівнем
• Поширене масове безробіття
• Гіперінфляція - ціни подвоювалися майже щодня
• Нестабільна політична ситуація, постійна зміна урядів

Ситуацію ускладнила окупація Рурської області французькими та бельгійськими військами на початку 1923 року. Це викликало обурення в суспільстві та посилило радикальні настрої.

Гітлер вирішив скористатися ситуацією та здійснити державний переворот за прикладом Беніто Муссоліні, який рік тому прийшов до влади в Італії. Він розраховував на підтримку населення, невдоволеного чинною владою, а також на допомогу відомого військового діяча генерала Еріха Людендорфа.

Початок путчу

8 листопада 1923 року о 21:00 Гітлер зі своїми прибічниками, озброєними автоматами, увірвався до зали пивної "Бюргербройкеллер", де відбувався виступ високопосадовців Баварії. Він вистрілив у стелю з револьвера та оголосив про початок "національної революції".

Бойовики НСДАП оточили приміщення та виставили біля входу кулемет. Також на бік Гітлера перейшов начальник мюнхенської кримінальної поліції Вільгельм Фрік. Згодом він стане міністром внутрішніх справ Третього Райху.

До зали прибув генерал Людендорф. Гітлер оголосив себе канцлером, а Людендорфа - головнокомандувачем. Останній публічно визнав нову владу.

Провал спроби захоплення влади

Проте заколотникам не вдалося захопити ключові об'єкти Мюнхена, зокрема залізничний вокзал, пошту та телеграф. Це дозволило поінформувати центральну владу в Берліні про події в Баварії.

Головнокомандувач сухопутних військ генерал Ганс фон Зект наказав армії та поліції придушити заколот.

9 листопада колона нацистів чисельністю близько 3000 осіб на чолі з Людендорфом та Гітлером вирушила до центру Мюнхена. Проте біля будівлі Фельдхернхалле шлях їм перепинила поліція.

Розпочалася перестрілка, в якій:

• 16 нацистів загинули, в тому числі близький соратник Гітлера Макс фон Шойбнер-Ріхтер
• 4 поліцейських вбиті
• Багато поранених з обох боків, серед них майбутній міністр авіації Герман Герінг

Після короткотривалого опору путч був придушений. Людендорф та Гітлер втекли з місця подій.

Наслідки невдалого заколоту

Гітлер та інші лідери путчу були заарештовані та поставлені під суд. Хоча їх звинувачували у державні зраді, суд виніс м'які вироки:

• Гітлер отримав 5 років ув'язнення (відбув лише 9 місяців)
• Рьом - 15 місяців, згодом замінили умовним терміном
• Людендорфа виправдали як національного героя
• Інші підсудні отримали невеликі терміни

Провал путчу на деякий час загальмував зростання популярності Гітлера та НСДАП. Проте для самого фюрера процес став своєрідною трибуною, а події 8-9 листопада були міфологізовані нацистською пропагандою.

Це дозволило НСДАП набирати політичні бали та поступово прийти до влади в Німеччині в 1933 році.