Страхи є природною частиною дитинства. Малюки можуть боятися раптових звуків, рухів, а дорослішаючи – темряви, нових людей, розлуки з батьками. Психолог Ірина Зарицька розповідає, що страхи до певної міри є нормальним явищем, адже виконують захисну функцію. Водночас надмірні та хронічні страхи можуть негативно впливати на психіку дитини.
Отже, які основні причини появи надмірних дитячих страхів та як їм запобігти чи допомогти дитині їх подолати?
- Гіперчутливість. Деякі діти від народження емоційно вразливі, гостро реагують на події. Рекомендовано створити для них спокійну та передбачувану атмосферу, не залишати наодинці в стресових ситуаціях, а навпаки – підтримувати.
- Психотравмуюча подія. Наприклад, напад собаки, перегляд фільму жахів. Важливо обмежувати доступ дитини до лякаючого контенту, приділяти увагу її переживанням.
- Залякування з боку дорослих як маніпуляція чи покарання. Слід уникати погроз та перейти до демократичного стилю спілкування.
- Тривожність батьків та гіперопіка “заражають” дитину власними страхами та обмежують її свободу. Краще дозволити дитині пізнавати світ, попри деякі ризики.
- Доросла агресія, домінування замість співпраці посилює страх та знижує довіру дитини.
Отож, як допомогти дитині подолати надмірні страхи? Психолог радить:
- Розмовляти з дитиною в атмосфері довіри, ділитися власним досвідом. Можна використати ігрові методи.
- Малювати, ліпити уособлення страху, а потім знищувати чи трансформувати його, показуючи владу над ним.
- За допомогою казкотерапії розповідати історії, де дитина долає страхи.
- Гратися в ці страхи, давати дитині роль “лякалки”. Гумор та творчість ефективно знімають напругу.
- Якомога більше якісно проводити час з дитиною, дарувати позитивні емоції та відчуття захищеності.
Звісно, ці поради стосуються помірних вікових страхів. Якщо ж страхи набувають хворобливого характеру, заважають нормальному життю дитини, варто звернутися по допомогу до фахівця – дитячого психолога чи невролога. З допомогою арт-терапії, ігор та бесід вони зможуть допомогти дитині позбутися нав’язливих страхів та почати радісно та вільно жити.
Отже, страхи – це природна частина дитинства. Проте надмірні та хронічні страхи потребують уваги. Любов, турбота, терпіння і креативність допоможуть подолати цю проблему та зміцнити психічне здоров’я малюка.