Чи спалахне війна за нафту в Південній Америці?

Нещодавно світ затримав подих, спостерігаючи за загостренням територіального конфлікту між Венесуелою та Гаяною. Президент Венесуели Ніколас Мадуро раптово заявив про анексію 160-ти тисячного за площею регіону Гаяна Ессекібо, що становить майже 75% території сусідньої країни. Цей регіон джунглів та рідкісного населення останніми роками став епіцентром уваги через відкриття там покладів нафти.

Тож чому раптом почався цей конфлікт і чим він загрожує? Яка роль в ньому Путіна і чому це має значення для України? Давайте розбиратися.

Історія територіальної суперечки

Питання територіальної належності регіону Ессекібо давно є каменем спотикання між Венесуелою та Гаяною. Його витоки сягають аж 17 століття, коли ці землі входили до складу іспанської колоніальної імперії.

Згідно Мюнстерського мирного договору 1648 року східний кордон іспанської провінції Венесуела пролягав саме по річці Ессекібо. Території на схід від неї вже належали голландській Вест-Індській компанії.

Проте наполегливі голландці і далі засновували свої поселення на захід від Ессекібо, що викликало числені конфлікти з іспанцями. А в 1814 році голландці все ж передали контроль над цими землями Великій Британії.

Так утворилася Британська Гвіана, яка захопила також спірні території. Автоматично це спричинило конфлікт уже з незалежною з 1830 року Венесуелою, котра успадкувала територіальні претензії іспанської колоніальної адміністрації.

У 1899 році для вирішення цього конфлікту був створений спеціальний арбітражний суд у Парижі. Він ухвалив залишити 90% спірної території Ессекібо за британською Гвіаною, а лише 10% віддати Венесуелі.

Економічний бум Гаяни та амбіції Мадуро

Хоча Венесуела й була не задоволена таким рішенням суду, вона на деякий час змирилася з ним. Аж доки у 2015 році на шельфі біля узбережжя Ессекібо не були виявлені величезні запаси нафти.

Раптово Гаяна, що доти була однією з найбідніших країн Південної Америки, пережила економічне піднесення. Її ВВП за останні роки подвоївся, а подальший стрімкий ріст передбачається завдяки паливно-енергетичним ресурсам.

Це не могло залишити байдужим амбітного популіста Ніколаса Мадуро, президента Венесуели. Адже його країна, маючи 17% світових запасів нафти, переживає глибоку економічну та гуманітарну кризу.

Тож раптове збагачення слабшого сусіда через відкриття родовищ біля Ессекібо Мадуро сприйняв як виклик. Він почав політичний та дипломатичний тиск на Гаяну, а нещодавно оголосив про анексію 160 тисяч квадратних кілометрів її території.

Чи не нагадує це ситуації з окупацією Криму та інших областей України? І як далеко готова зайти Венесуела заради контролю над нафтою сусіда?

Реакція світу та роль росії

Звісно незаконна анексія території сусідньої держави викликала різку реакцію світової спільноти. Її засудили провідні міжнародні організації та більшість країн Америки.

Втім головним союзником Венесуели тут виступає Путінська Росія, яка вже неодноразово підтримувала незаконні територіальні захоплення по всьому світу. Адже Мадуро запозичив саме з арсеналу Кремля тактику поетапної анексії та так званих "референдумів".

Та чи готова Венесуела йти шляхом росії у відвертій військовій агресії? Чи це порожні погрози та блеф задля внутрішньої аудиторії? І як на це можуть відреагувати США?

Все це питання найближчого майбутнього. А поки що спостерігаємо за розгортанням потенційно небезпечного конфлікту за нафту у Південній Америці. Його перебіг та наслідки можуть мати далекосяжні наслідки для всього регіону та світу.