Англія рідко зазнавала іноземного вторгнення. Проте наприкінці XVII століття вона опинилася під окупацією голландських військ. Парадокс полягає в тому, що більшість англійців вітали цю окупацію, а зараз її називають славетною революцією.
Передумови революції
Король Яків II був ревним католиком. Він почав призначати католиків на найвищі посади, що викликало стурбованість серед переважно протестантського населення Англії. Опозиція в парламенті закликала позбавити Якова права на трон.
Коли дружина Якова народила спадкоємця-католика, це ще більше підбурило протестантів. Поширилися чутки про підміну дитини. 7 політиків звернулися до голландського штатгальтера Вільгельма Оранського з проханням ввести війська для захисту протестантів.
Перебіг подій
У листопаді 1688 року флот Вільгельма висадився в Англії. Армія Якова «здиміла» – солдати масово переходили на бік Вільгельма.
Голландські війська окупували Лондон. Містяни вітали їх, вважаючи «визволителями» від католицької тиранії.
Яків втік до Франції. Вільгельм та його дружина Марія короновані як королі Англії.
Боротьба якобітів
Яків намагався повернутися до влади, спираючись на підтримку католиків в Ірландії та Шотландії. Його прибічники дістали назву «якобіти».
У вирішальній битві на річці Бойн якобіти зазнали поразки від військ Вільгельма. Яків знову втік до Франції.
Повстання якобітів придушили. Їхніх ватажків було страчено.
Наслідки
1689 року парламент ухвалив «Білль про права» – закони, що обмежували владу монарха та розширювали права громадян.
Відтепер королем Англії не міг бути католик. Це заклало основи для перетворення Англії на демократичну державу.
Так закінчилася подія, яку зараз називають «славетною революцією». Хоча насправді вона мала ознаки іноземного вторгнення та окупації.